- метал
- -у, ч.Хімічно проста речовина або сплав, ознаками якої є висока міцність, ковкість, добра тепло- та електропровідність і особливий блиск. || Вироби з цієї речовини або сплаву (зброя, гроші і т. ін.). || перен. Про звуки, що нагадують металічний дзвін.••
Ба́нківські мета́ли — дорогоцінні метали, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікати якості, а також монети, виготовлені з дорогоцінних металів.
Благоро́дні мета́ли — золото, срібло та окремі метали іридієво-платинової групи.
Важки́й мета́л — метал, що має густину понад 8000 кг/м3.
Кольоро́ві мета́ли — мідь, алюміній, Магній, нікель, цинк, олово, свинець та їх сплави.
Монета́рні мета́ли — благородні метали в будь-якому вигляді та стані.
Чо́рні мета́ли — чавун, сталь, залізо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.